Розлягалися тумани,
Гей, та по ярах.
Виїжджали партизани
На широкий шлях.
А під ними, а під ними коники, коники —
Гривасті огирі.
Вийди, вийди за ворота, дівчино милая,
Уранці на зорі!
Припев:
Здрастуй мати, Україно рідна моя,
Здрастуй, дівчино, та й напій коня!
Від Путивля і до Сяну —
Аж в Карпати шлях...
Ми фашистів препоганих,
Ой, рубали в прах!
Я в походах-переходах грозяних, буряних
Був разом з Ковпаком,
Та ніколи не забув я дівчини милої,
Що ждала за Дніпром.
Припев.
Де ти, дівчино-окраса,
Дніпрова краса.
Станом рівна й до пояса
Русая коса!
Ой, по горі ромен цвіте, зоряний, квітчаний,
По крутій по горі...
Стрічай мене, стрічай мене, дівчино, милая,
Уранці на зорі!
НАЗАД